їдиш
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | ї́диш | — |
| Р. | ї́дишу | — |
| Д. | ї́дишеві ї́дишу |
— |
| З. | ї́диш | — |
| Ор. | ї́дишем | — |
| М. | ї́диші ї́дишу |
— |
| Кл. | ї́дишу* | — |
ї́-диш
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 4a за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються.
Корінь: -їдиш-.
Вимова[ред.]
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- єврейська мова з групи германських мов, якою користуються переважно євреї ашкеназі (центрально- та західноєвропейські євреї). Мова досить близька до німецької. Застосовує гебрейську абетку. ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
| |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |
