Українська

бо-би́ль

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 2*b за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -бобиль-.

заст. бідний, безземельний селянин; бідар. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Багато селян розділялось і перетворювалось в бобилів, тобто осіб, які, як правило, не мали орної землі і повинні були працювати в господарстві феодалів
розм. безпритульна, одинока людина. ^{[≈ 2]}^{[≠ 2]}^{[▲ 2]}^{[▼ 2]} ◆ — Підсусідками будете, якщо ви одружені, а якщо ви парубки або бобилі — живіть собі у пахолках на здоров'я Тулуб

Найтісніша спорідненість

Від ??

бідний, безземельний селянин; бідар

безпритульна, одинока людина