бобиль
Українська
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | боби́ль | бобилі́ |
| Р. | бобиля́ | бобилі́в |
| Д. | бобиле́ві бобилю́ |
бобиля́м |
| З. | бобиля́ | бобилі́в |
| Ор. | бобиле́м | бобиля́ми |
| М. | бобиле́ві бобилю́ |
бобиля́х |
| Кл. | бобилю́ | бобилі́ |
бо-би́ль
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 2*b за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -бобиль-.
Вимова
[ред.]- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- заст. бідний, безземельний селянин; бідар. ◆ Багато селян розділялось і перетворювалось в бобилів, тобто осіб, які, як правило, не мали орної землі і повинні були працювати в господарстві феодалів
- розм. безпритульна, одинока людина. ◆ — Підсусідками будете, якщо ви одружені, а якщо ви парубки або бобилі — живіть собі у пахолках на здоров'я Тулуб
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми
[ред.]Мероніми
[ред.]Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
[ред.]Колокації
[ред.]Прислів'я та приказки
[ред.]Споріднені слова
[ред.]| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
[ред.]Від ??
Переклад
[ред.]| бідний, безземельний селянин; бідар | |
| безпритульна, одинока людина | |