богогласник

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. богогла́сник богогла́сники
Р. богогла́сника богогла́сників
Д. богогла́снику
богогла́сникові
богогла́сникам
З. богогла́сник богогла́сники
Ор. богогла́сником богогла́сниками
М. на/в богогла́снику на/в богогла́сниках
Кл. богогла́снику* богогла́сники*

бо-го-гла́с-ник

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -бог-; інтерфікс: -о-; корінь: -глас-; суфікс: -ник.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. збірка віршів і пісень релігійно-моралістичного змісту. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]