богогласник
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | богогла́сник | богогла́сники |
Р. | богогла́сника | богогла́сників |
Д. | богогла́снику богогла́сникові |
богогла́сникам |
З. | богогла́сник | богогла́сники |
Ор. | богогла́сником | богогла́сниками |
М. | на/в богогла́снику | на/в богогла́сниках |
Кл. | богогла́снику* | богогла́сники* |
бо-го-гла́с-ник
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -бог-; інтерфікс: -о-; корінь: -глас-; суфікс: -ник.
Вимова[ред.]
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- збірка віршів і пісень релігійно-моралістичного змісту. [▲ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |