богохульник

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

відмінок однина множина
Н. богоху́льник богоху́льники
Р. богоху́льника богоху́льників
Д. богоху́льникові
богоху́льнику
богоху́льникам
З. богоху́льника богоху́льників
Ор. богоху́льником богоху́льниками
М. богоху́льникові, богоху́льнику богоху́льниках
Кл. богоху́льнике богоху́льники

бо-го-ху́ль-ник

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -бог-; інтерфікс: -о-; корінь: -хуль-; суфікс: -ник.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. заст. той, хто лає, зневажає Бога і релігійні догмати. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
  1. ?
Антоніми
  1. ?
Гіпероніми
  1. ?
Гіпоніми
  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від болг. богохулник

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]