богохульник

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	богоху́льник	богоху́льники
Р.	богоху́льника	богоху́льників
Д.	богоху́льникові богоху́льнику	богоху́льникам
З.	богоху́льника	богоху́льників
Ор.	богоху́льником	богоху́льниками
М.	богоху́льникові, богоху́льнику	богоху́льниках
Кл.	богоху́льнике	богоху́льники

бо-го-ху́ль-ник

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -бог-; інтерфікс: -о-; корінь: -хуль-; суфікс: -ник.

Вимова

• МФА : [bɔɦoˈxulʲnek] (одн.), [bɔɦoˈxulʲneke] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. заст. той, хто лає, зневажає Бога і релігійні догмати. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від болг. богохулник

Переклад

Список перекладів
Болгарськаbg: богохулник (bg) чол. Російськаru: богохульник

Джерела

• Словник УЛІФ: богохульник