борець

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	боре́ць	борці́
Р.	борця́	борці́в
Д.	борце́ві борцю́	борця́м
З.	боре́ць	борці́
Ор.	борце́м	борця́ми
М.	борці́ борця́	борця́х
Кл.	борцю́*	борці́*

боре́ць

Іменник, істота, чоловічий рід, I відміна (тип відмінювання 5*b за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -бор-; суфікс: -ець.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. той, хто бореться (в 1 знач.), б'ється з ким-небудь. ◆ До впаду міг борюкатися [Василько] з рябеньким лобатим своїм приятелем. А дядько тільки сміється на буйні Василькові вибрики.— Ану, ану, чий лоб міцніший,— під'юджує він борців О. Т. Гончар
   1. спортсмен, що займається боротьбою. ◆ Широкоплечий і присадкуватий, він нагадував Вихору скорше борця легкої ваги, ніж піхотинця В. С. Кучер
2. той, хто бере участь у боротьбі (в 2 і 3 знач.), бореться за що-небудь. ◆ Згадати тільки всі тяжкії муки, Що завдали борцям за правду вороги Леся Українка ◆ Семантичний потенціал штампів «революціонер, кріпак, борець» не згасає досі, але особливо виразно звучав 1964 року – в 150-річчя Тараса Шевченка. Джерело — litakcent.com/2020/03/10/znyati-yuvileynu-pozolotu-tri-magistrali-suchasnoyi-shevchenkiani.

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
іменники: дієслова: боротися, борцуватися, борюкатися

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Список перекладів

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: борець