борозник

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	борозни́к	борозники́
Р.	борозника́	борозникі́в
Д.	борознике́ві борознику́	борозника́м
З.	борозни́к	борозники́
Ор.	борознико́м	борозника́ми
М.	борознику́	борозника́х
Кл.	борознике	борозники́

бо-роз-ни́к

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3b за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -борозн-; суфікс: -ик.

Вимова

• МФА : [bɔrɔˈznɪk] (одн.), [bɔrɔzneˈkɪ] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Борозник

Значення

1. сільськогосподарське знаряддя для прокладання борозен. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: борозник