борознюк

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	борозню́к	борознюки́
Р.	борознюка́	борознюкі́в
Д.	борознюко́ві борознюку́	борознюка́м
З.	борознюка́	борознюкі́в
Ор.	борознюко́м	борознюка́ми
М.	борознюко́ві борознюкі́	борознюка́х
Кл.	борознюку́	борознюки́

бо-роз-ню́к

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3b за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -борозн-; суфікс: -юк.

Вимова

• МФА : [bɔroˈzʲnʲuk] (одн.), [bɔrɔzʲnʲʊˈkɪ] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Борознюк

Значення

1. зах. личинка хруща. ◆ По ріллі, вишукуючи борозняків, статечно ходили ворони М. П. Стельмах

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: борознюк