борошенце

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	бороше́нце	—
Р.	бороше́нця	—
Д.	бороше́нцю	—
З.	бороше́нце	—
Ор.	бороше́нцем	—
М.	бороше́нці бороше́нцю	—
Кл.	бороше́нце*	—

бо-ро-ше́н-це

Іменник, неістота, середній рід (тип відмінювання 5a за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються.

Корінь: -борош-; суфікси: -ен-ц; закінчення: -е.

Вимова

• • МФА: [bɔrɔˈʃɛnt͡se]
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Борошенце

Значення

1. зменш.-пестл. до борошно 1. ◆ Послухалась баба, пішла в хижку, назмітала в засіку борошенця Українські казки

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від праслов. *borxьno < *borsьno — «розмелене зерно», «їжа». Споріднене з лат. far, род. в. farris «полба, крупа, борошно», farīna «борошно», гот. barizeins «ячмінний», д.-ісл. barr «ячмінь», д.-англ. bere «тс.», сюди ж лтс. barĩba «харчування», baruôt «годувати, відгодовувати».

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: борошенце