Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок	однина	множина
Н.	бороше́нце	—
Р.	бороше́нця	—
Д.	бороше́нцю	—
З.	бороше́нце	—
Ор.	бороше́нцем	—
М.	бороше́нці бороше́нцю	—
Кл.	бороше́нце*	—

бо-ро-ше́н-це

Іменник, неістота, середній рід (тип відмінювання 5a за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються.

Корінь: -борош-; суфікси: -ен -ц; закінчення: -е.

Вимова[ред.]

МФА: [bɔrɔˈʃɛnt͡se]
прослухати вимову^{?, файл}
УФ: []

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

зменш.-пестл. до борошно 1. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Послухалась баба, пішла в хижку, назмітала в засіку борошенця Українські казки

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від праслов. *borxьno < *borsьno — «розмелене зерно», «їжа». Споріднене з лат. far, род. в. farris «полба, крупа, борошно», farīna «борошно», гот. barizeins «ячмінний», д.-ісл. barr «ячмінь», д.-англ. bere «тс.», сюди ж лтс. barĩba «харчування», baruôt «годувати, відгодовувати».

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]

Словник УЛІФ: борошенце

[1] ?

[2] ?

[3] ?

[4] ?

[≈ 1]

[≠ 1]

[▲ 1]

[▼ 1]

Українська[ред.]