борошно
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | борошно́ | — |
Р. | борошна́ | — |
Д. | борошну́ | — |
З. | борошно́ | — |
Ор. | борошно́м | — |
М. | борошні́ | — |
Кл. | борошно́* | — |
бо-рош-но́
Іменник, неістота, середній рід, I відміна (тип відмінювання 1b за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються.
Корінь: -борошн-; закінчення: -о.
Вимова[ред.]
- МФА: [ˈbɔroʃno]
прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]
- продукт розмелювання хлібного зерна; мука ◆ Де борошно, там і порошно Матвій Номис
- порошок з якої-небудь подрібненої мінеральної або органічної речовини ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми[ред.]
- —
- —
Антоніми[ред.]
- —
- —
Гіпероніми[ред.]
- —
- —
Гіпоніми[ред.]
- —
- —
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від праслов. *borxьno < *borsьno — «розмелене зерно», «їжа». Споріднене з лат. far, род. в. farris «полба, крупа, борошно», farīna «борошно», гот. barizeins «ячмінний», д.-ісл. barr «ячмінь», д.-англ. bere «тс.», сюди ж лтс. barĩba «харчування», baruôt «годувати, відгодовувати».
Переклад[ред.]
продукт розмелювання хлібного зерна | |
|
порошок з якої-небудь подрібненої мінеральної або органічної речовини | |
|