бренькотати

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	бренькочу́	бренькота́в	бренькота́тиму	—
Ти	бренько́чеш	бренькота́в бренькота́ла	бренькота́тимеш	бренькочи́
Він Вона Воно	бренько́че	бренькота́в бренькота́ла бренькота́ло	бренькота́тиме	—
Ми	бренько́чем (бренько́чемо)	бренькота́ли	бренькота́тимем(о)	бренькочі́м(о)
Ви	бренько́чете	бренькота́ли		бренькочі́ть
Вони	бренько́чуть	бренькота́ли	бренькота́тимуть	—
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч.	бренькочачи́
Дієприсл. мин. ч.	бренькота́вши
Безособова форма	бренькочно

брень-ко-та-ти

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 6c. II. дієвідміна

Корінь: -бренькот-; суфікс: -а; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. недок. підсилююче до бренькати 1 ◆ По полях, куди оком кинеш, блищали серпи, бренькотіли коси, розлягалися співи Франко

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: бренькотати