бренькотати

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я бренькочу́ бренькота́в бренькота́тиму  —
Ти бренько́чеш бренькота́в
бренькота́ла
бренькота́тимеш бренькочи́
Він
Вона
Воно
бренько́че бренькота́в
бренькота́ла
бренькота́ло
бренькота́тиме  —
Ми бренько́чем (бренько́чемо) бренькота́ли бренькота́тимем(о) бренькочі́м(о)
Ви бренько́чете бренькота́ли бренькочі́ть
Вони бренько́чуть бренькота́ли бренькота́тимуть  —
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч. бренькочачи́
Дієприсл. мин. ч. бренькота́вши
Безособова форма

Дієслова, недоконаний вид перехідне, друга дієвідміна (тип дієвідміни 6c).

Корінь: -бренькот-; суфікс: ; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. недок. підсилююче до бренькати 1 [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ По полях, куди оком кинеш, блищали серпи, бренькотіли коси, розлягалися співи Франко

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]