Українська

бре-те́ль-ки

Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання мн. <ж 3*a> за класифікацією А. А. Залізняка); форми однини не використовуються.

Корінь: -бретель-; суфікс: -к; закінчення: -и.

перекинуті через плече стрічки з матерії або з мережива, на яких тримається жіноча сорочка, ліф і т. ін. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Летять з неї резинки, ґудзики, банти, теліпаються бретельки — і тільки шелест іде Остап Вишня

Найтісніша спорідненість

Від ??

Список перекладів