брижик

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	бри́жик	бри́жики
Р.	бри́жика	бри́жиків
Д.	бри́жику бри́жикові	бри́жикам
З.	бри́жик	бри́жики
Ор.	бри́жиком	бри́жиками
М.	на/в бри́жику	на/в бри́жиках
Кл.	бри́жику*	бри́жики*

бри́-жик

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -бриж-; суфікс: -ик.

Вимова

• МФА : [ˈbrɪʒek] (одн.), [ˈbrɪʒeke] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. те ж саме, що брижа. ◆ У старшої дочки почали вже в куточках коло очей складатись ледве помітні брижики Панас Мирний

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: брижик
• Брижик // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.