брижик
Українська
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | бри́жик | бри́жики |
| Р. | бри́жика | бри́жиків |
| Д. | бри́жику бри́жикові |
бри́жикам |
| З. | бри́жик | бри́жики |
| Ор. | бри́жиком | бри́жиками |
| М. | на/в бри́жику | на/в бри́жиках |
| Кл. | бри́жику* | бри́жики* |
бри́-жик
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -бриж-; суфікс: -ик.
Вимова
[ред.]- МФА : [ˈbrɪʒek] (одн.), [ˈbrɪʒeke] (мн.)
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- те ж саме, що брижа. ◆ У старшої дочки почали вже в куточках коло очей складатись ледве помітні брижики Панас Мирний
- Синоніми
- ↑ ?
- Антоніми
- ↑ ?
- Гіпероніми
- ↑ ?
- Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми
[ред.]Мероніми
[ред.]Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
[ред.]Колокації
[ред.]Прислів'я та приказки
[ред.]Споріднені слова
[ред.]| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
[ред.]Від ??
Переклад
[ред.]| Список перекладів | |
Джерела
[ред.]- Словник УЛІФ: брижик
- Брижик // Словник української мови : в 11 т. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К. : Наукова думка, 1970—1980.