брижити

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	бри́жу	бри́жив бри́жила	{{{3}}}итиму	—
Ти	бри́жиш	бри́жив бри́жила	бри́житимеш	бри́жи
Він Вона Воно	бри́жить	бри́жив бри́жила бри́жило	бри́житиме	—
Ми	бри́жим ( -имо)	бри́жили	бри́житимем(о)	бри́жмо
Ви	бри́жите	бри́жили		бри́жіте
Вони	бри́жть	бри́жили	бри́житимуть	—
Дієприкм. теп. ч.	—
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч.	[[{{{3}}}ачи]]
Дієприсл. мин. ч.	бри́живши
Безособова форма	—

брижити (не зазначено розбиття на склади)

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 4a. II дієвідміна

Корінь: -бриж-; суфікс: -и; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

• МФА: [ˈbrɪʒete]
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Брижити

Брижити

Брижити

Брижити

Значення

1. вкриватися, покриватися брижами. ◆ Зуби цокотіли, і шкіра брижилася від холоду. |джерело=Assya Humesky, ‎Alla Atamanenko, ‎Ukrainian American Association of University Professors. Ukrainian American Association of University Professors: articles 2008|джерело=GB}}

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
прізвища: Бриж, Брижа́к, Брижу́к іменники: бриж, бри́жа, бри́жі, бри́жик, бри́жка прикметники: брижа́тий, бри́жчатий, брижува́тий дієслова: брижи́тися

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: брижити