брила
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | брила́ | бри́ли |
| Р. | брили́ | бри́л |
| Д. | брилі́ | бри́лам |
| З. | брилу́ | бри́ли |
| Ор. | брило́ю | бри́лами |
| М. | брилі́ | бри́лах |
| Кл. | бри́ло* | бри́ли* |
бри-ла́
Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 1e за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -брил-; закінчення: -а.
Вимова[ред.]
- МФА : [breˈlɑ] (одн.), [ˈbrɪle] (мн.)
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- великий безформний шматок каменю, землі, глини, льоду і т. ін. ◆ Рве [вода] каміння з-під ніг, котить кам'яні брили з гори і дуже легко може перевернути віз І. Я. Франко ◆ Брила м'язів: борець-депутат Беленюк похизувався оголеним торсом УНІАН
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |