Перейти до вмісту

бринькати

Перевірена версія
Матеріал з Вікісловника

Українська

[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки

[ред.]
  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я бри́нькаю бри́нькав
бри́нькала
бри́нькатиму  —
Ти бри́нькаєш бри́нькав
бри́нькала
бри́нькатимеш бри́нькай
Він
Вона
Воно
бри́нькає бри́нькав
бри́нькала
бри́нькало
бри́нькатиме  —
Ми бри́нькаєм(о) бри́нькали бри́нькатимем(о) бри́нькаймо
Ви бри́нькаєте бри́нькали бри́нькайте
Вони бри́нькають бри́нькали бри́нькатимуть  —
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч. бри́нькаючи
Дієприсл. мин. ч. бри́нькавши
Пас. дієприкм. теп. ч.
Безособова форма

брcнь-ка-ти

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.

Корінь: -бриньк-; суфікс: ; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

[ред.]

Семантичні властивості

[ред.]

Значення

[ред.]
  1. недок., рідк. те ж саме, що бренькати. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми

[ред.]

Мероніми

[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

[ред.]

Колокації

[ред.]

Прислів'я та приказки

[ред.]

Споріднені слова

[ред.]
Найтісніша спорідненість

Етимологія

[ред.]

Від ??

Переклад

[ред.]
Список перекладів

Джерела

[ред.]