брук
Українська
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | бру́к | бру́ки |
| Р. | бру́ку | бру́ків |
| Д. | бру́ку бру́кові |
бру́кам |
| З. | бру́к | бру́ки |
| Ор. | бру́ком | бру́ками |
| М. | на/в бру́ку | на/в бру́ках |
| Кл. | бру́ку* | бру́ки* |
бру́к
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -брук-.
Вимова
[ред.]
прослухати вимову?, файлСемантичні властивості
[ред.].jpg)
Значення
[ред.]- дорога або вулиця (мостова), вимощена камінням. ◆ Розтинався раптом голосний гуркіт коліс по бруку М. М. Коцюбинський
Синоніми
[ред.]Антоніми
[ред.]Гіпероніми
[ред.]Гіпоніми
[ред.]Холоніми
[ред.]Мероніми
[ред.]Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
[ред.]Колокації
[ред.]Прислів’я та приказки
[ред.]Споріднені слова
[ред.]| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
[ред.]Від ?
Переклад
[ред.]| Список перекладів | |