брук
Українська
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | бру́к | бру́ки |
| Р. | бру́ку | бру́ків |
| Д. | бру́кові бру́ку |
бру́кам |
| З. | бру́к | бру́ки |
| Ор. | бру́ком | бру́ками |
| М. | на/у бру́ку | на/у бру́ках |
| Кл. | бру́ку* | бру́ки* |
бру́к
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: --.
Вимова
[ред.]- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.].jpg)
- дорога або вулиця (мостова), вимощена камінням. ◆ Розтинався раптом голосний гуркіт коліс по бруку Коцюбинський
Синоніми
[ред.]Антоніми
[ред.]Гіпероніми
[ред.]Гіпоніми
[ред.]Усталені словосполучення, фразеологізми
[ред.]Споріднені слова
[ред.]- зменш.-пестливі форми:
- іменники:
- прикметники:
- дієслова:
- прислівники:
Етимологія
[ред.]Від ??
Переклад
[ред.]| Список перекладів | |