Перейти до вмісту

брук

Перевірена версія
Матеріал з Вікісловника

Українська

[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки

[ред.]
відмінок однина множина
Н. бру́к бру́ки
Р. бру́ку бру́ків
Д. бру́кові
бру́ку
бру́кам
З. бру́к бру́ки
Ор. бру́ком бру́ками
М. на/у бру́ку на/у бру́ках
Кл. бру́ку* бру́ки*

бру́к

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: --.

Вимова

[ред.]

Семантичні властивості

[ред.]

Значення

[ред.]
Брук
  1. дорога або вулиця (мостова), вимощена камінням. ◆ Розтинався раптом голосний гуркіт коліс по бруку Коцюбинський

Синоніми

[ред.]

Антоніми

[ред.]

Гіпероніми

[ред.]

Гіпоніми

[ред.]

Усталені словосполучення, фразеологізми

[ред.]

Споріднені слова

[ред.]
  • зменш.-пестливі форми:
  • іменники:
  • прикметники:
  • дієслова:
  • прислівники:

Етимологія

[ред.]

Від ??

Переклад

[ред.]
Список перекладів

Джерела

[ред.]