брунька

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. бру́нька бру́ньки
Р. бру́ньки бру́ньок
Д. бру́ньці бру́нькам
З. бру́ньку бру́ньки
Ор. бру́нькою бру́ньками
М. бру́ньці бру́ньках
Кл. бру́нько* бру́ньки*

бру́ньк-а

Іменник жіночого роду, відмінювання 3*a.


Корінь: -брунь-; суфікс: -к-; закінчення:

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Брунька
Брунька

Значення[ред.]

  1. ще не розвинений пагін рослини, зачаток квітки або стебла з листям. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Гай ожива. На гілках уже скрізь поналивало бруньки Франко ◆ Зазеленїла на землї перша весїння травичка, понадувались на деревах бруньки, ожив тихий Удай і мірно покотив свої каламутні, весїнні хвилї. Школиченко М., «Між народ» Джерело — commons:Часопис_Зоря._1894._14.pdf.

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість


Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]