брунька
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | бру́нька | бру́ньки |
| Р. | бру́ньки | бру́ньок |
| Д. | бру́ньці | бру́нькам |
| З. | бру́ньку | бру́ньки |
| Ор. | бру́нькою | бру́ньками |
| М. | бру́ньці | бру́ньках |
| Кл. | бру́нько* | бру́ньки* |
бру́ньк-а
Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 3*a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -брунь-; суфікс: -к-; закінчення: -а
Вимова[ред.]
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- ще не розвинений пагін рослини, зачаток квітки або стебла з листям. ◆ Гай ожива. На гілках уже скрізь поналивало бруньки Франко ◆ Зазеленїла на землї перша весїння травичка, понадувались на деревах бруньки, ожив тихий Удай і мірно покотив свої каламутні, весїнні хвилї. Школиченко М., «Між народ» Джерело — commons:Часопис_Зоря._1894._14.pdf.
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
| |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |