брязкало

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

Іменник, середній рід, неістота.

Корінь: --.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. брязкуча дитяча іграшка ◆ На возах діти свистали в закуплені в місті свиставки, калатали глиняними брязкалами Франко
  2. взагалі предмет, що бряжчить (від ударів або трясіння) ◆ Як старець обідраний, диліжанс вибиває у всі свої брязкала Васильченко
  3. брязкуча металева тарілочка або дзвіночок на бубні ◆ немає прикладів застосування.
  4. брязкуча прикраса ◆ За що ж, панотче, вас вельможністю зробили..; В блискучому всьому, як птаха, нарядили, На шию брязкал натягли? Щоголів
  5. перен., зневажл. про те, що не становить ніякої цінності, є тільки пустою прикрасою ◆ [Пророк самарійський:] Вам відомо, які то святощі вона втопила? [Самарянин:] Ти ж сам казав, що брязкало старе!.. Леся Українка
  6. зневажл. про балакучу людину; базіка, базікало ◆ — Ну, таки принесло ледащо отого дзвонаря, оте брязкало! Нечуй-Левицький

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]

Споріднені слова[ред.]

  • зменш.-пестливі форми:
  • іменники:
  • прикметники:
  • дієслова:
  • прислівники:

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]