брязкальце

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	бря́зкальце	бря́зкальця
Р.	бря́зкальця	бря́зкалець
Д.	бря́зкальцю	бря́зкальцям
З.	бря́зкальце	бря́зкальця
Ор.	бря́зкальцем	бря́зкальцями
М.	бря́зкальці бря́зкальцю	бря́зкальцях
Кл.	бря́зкальце*	бря́зкальця*

бря́з-каль-це

Іменник, неістота, середній рід (тип відмінювання 5a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -брязк-; суфікси: -аль-ц; закінчення: -е.

Вимова

• МФА : [ˈbrʲɑzkɐlʲt͡se] (одн.), [ˈbrʲɑzkɐlʲt͡sʲɐ] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. зменшливе до брязкало 1, 2 ◆ Скрізь будуть [на зброї] брязкальця, дзвінки Котляревський

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від Шаблон:етимологія:брязь

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: брязкальце