брязкотельце

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	брязкоте́льце	брязкоте́льця
Р.	брязкоте́льця	брязкотелець
Д.	брязкоте́льцю	брязкоте́льцям
З.	брязкоте́льце	брязкоте́льця
Ор.	брязкоте́льцем	брязкоте́льцями
М.	брязкоте́льці брязкоте́льцю	брязкоте́льцях
Кл.	брязкоте́льце*	брязкоте́льця*

бряз-ко-те́ль-це

Іменник, неістота, середній рід (тип відмінювання 5a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -брязкот-; суфікси: -е-ль-ц; закінчення: -е.

Вимова

• МФА : [brʲɐzkɔˈtɛlʲt͡se] (одн.), [brʲɐzkɔˈtɛlʲt͡sʲɐ] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. те ж саме, що брязкальце ◆ З хати чуються заливчасті перебори гармонії, торохтіння бубона з мідними брязкотельцями В. С. Кучер

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від Шаблон:етимологія:брязь

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: брязкотельце