буботати

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я бубочу́ бубота́в бубота́тиму  —
Ти бубо́чеш бубота́в
бубота́ла
бубота́тимеш бубочи́
Він
Вона
Воно
бубо́че бубота́в
бубота́ла
бубота́ло
бубота́тиме  —
Ми бубо́чем (бубо́чемо) бубота́ли бубота́тимем(о) бубочі́м(о)
Ви бубо́чете бубота́ли бубочі́ть
Вони бубо́чуть бубота́ли бубота́тимуть  —
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч. бубочачи́
Дієприсл. мин. ч. бубота́вши
Безособова форма

Дієслова, недоконаний вид перехідне, друга дієвідміна (тип дієвідміни 6c).

Корінь: -бубот-; суфікс: ; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. недок., розм. те ж саме, що бубоніти 1. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]