бубоніти

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я бубоню́ бубони́в бубоні́тиму  —
Ти бубони́ш бубони́в
бубони́ла
бубоні́тимеш бубони́
Він
Вона
Воно
бубони́ть бубони́в
бубони́ла
бубони́ло
бубоні́тиме  —
Ми бубони́м(о́) бубони́ли бубоні́тимем(о) {{{4}}}мо
Ви бубоните́ бубони́ли {{{4}}}те
Вони бубоня́ть бубони́ли бубоні́тимуть  —
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч. бубонячи́
Дієприсл. мин. ч. бубоні́вши
Безособова форма [[бубоні}но|бубоні́}но]]

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 13b.

Корінь: -бубон-; суфікс: ; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. недок. перех. і без додатка. говорити невиразно; бурмотіти [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Ніби в нас і в хаті повеселішало: і брат заговорить, і братова всміхнеться, й дітвора бубонить, регочеться Марко Вовчок
    1. неголосно читати, вивчати урок [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2] ◆ Деякі [школярі] сиділи і бубоніли завдану лекцію Франко
  2. неперех. дрібно стукати [≈ 3][≠ 3][▲ 3][▼ 3] ◆ Щось глухо бубонить біля вікна — все стук і стук з самісінького ранку… Головченко
  3. неперех. бити в бубон; грати (про бубон) [≈ 4][≠ 4][▲ 4][▼ 4] ◆ «Лихо буде»,— бубонить бубон на весь куток та до скрипки прислухається Косинка

Синоніми

Антоніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?
  4. ?

Гіпероніми

Гіпоніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?
  4. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]