Перейти до вмісту

буботіти

Перевірена версія
Матеріал з Вікісловника

Українська

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості

[ред.]
  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я бубочу́ буботів бубо́чтиму  —
Ти бубочи́ш буботів
буботіла
бубо́чтимеш бубочи́
Він
Вона
Воно
бубочи́ть буботів
буботіла
буботіло
бубо́чтиме  —
Ми бубочи́м(о́) буботіли бубо́чтимем(о) бубо́чмо
Ви бубочите́ буботіли бубо́чте
Вони бубочя́ть буботіли бубо́чтимуть  —
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч. бубочячи́
Дієприсл. мин. ч. бубо́чвши
Безособова форма [[бубоч}но|бубо́ч}но]]

буботіти (не зазначено розбиття на склади)

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 13b.

Корінь: -бубот-; суфікс: ; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

[ред.]
  •  прослухати вимову?, файл
  • УФ: []
  • Семантичні властивості

    [ред.]

    Значення

    [ред.]
    1. те ж саме, що буботати. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ «Людей мільярди і мільярди слів, а ти їх маєш вимовити вперше!» — проказала колись уперше Ліна Костенко, і відтоді ці рядки змушені бубоніти тисячі ні в чому не винних українських школярів, упевнених, що поезія — це завжди значно гірше, ніж просто неповторність. Джерело — tyzhden.ua/column/199092 «Тиждень».
    Синоніми
    1. ?
    Антоніми
    1. ?
    Гіпероніми
    1. ?
    Гіпоніми
    1. ?

    Холоніми

    [ред.]

    Мероніми

    [ред.]

    Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

    [ред.]

    Колокації

    [ред.]

    Прислів'я та приказки

    [ред.]

    Споріднені слова

    [ред.]
    Найтісніша спорідненість

    Етимологія

    [ред.]

    Від ??

    Переклад

    [ред.]
    Список перекладів

    Джерела

    [ред.]