буботіти
Українська[ред.]
Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]
теп. ч. | мин. ч. | майб. ч. | наказ. | |
---|---|---|---|---|
Я | бубочу́ | буботів | бубо́чтиму | — |
Ти | бубочи́ш | буботів буботіла | бубо́чтимеш | бубочи́ |
Він Вона Воно |
бубочи́ть | буботів буботіла буботіло | бубо́чтиме | — |
Ми | бубочи́м(о́) | буботіли | бубо́чтимем(о) | бубо́чмо |
Ви | бубочите́ | буботіли | бубо́чте | |
Вони | бубочя́ть | буботіли | бубо́чтимуть | — |
Дієприкм. теп. ч. | ||||
Дієприкм. мин. ч. | ||||
Дієприсл. теп. ч. | бубочячи́ | |||
Дієприсл. мин. ч. | бубо́чвши | |||
Безособова форма | [[бубоч}но|бубо́ч}но]] |
буботіти (не зазначено розбиття на склади)
Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 13b.
Корінь: -бубот-; суфікс: -і; дієслівне закінчення: -ти.
Вимова[ред.]
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- те ж саме, що буботати. ◆ «Людей мільярди і мільярди слів, а ти їх маєш вимовити вперше!» — проказала колись уперше Ліна Костенко, і відтоді ці рядки змушені бубоніти тисячі ні в чому не винних українських школярів, упевнених, що поезія — це завжди значно гірше, ніж просто неповторність. Джерело — tyzhden.ua/column/199092 «Тиждень».
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |