Перейти до вмісту

буваличі

Перевірена версія
Матеріал з Вікісловника

Українська

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості

[ред.]
відмінок однина множина
Н.  — бува́личі
Р.  — бува́личів
Д.  — бува́личам
З.  — бува́личі
Ор.  — бува́личами
М.  — бува́личах
Кл.  — бува́личі*

бу-ва́-ли-чі

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання мн. <ч 4a> за класифікацією А. А. Залізняка); форми однини не використовуються.

Корінь: -бувалич-; закінчення: .

Вимова

[ред.]
  •  прослухати вимову?, файл
  • УФ: []
  • Семантичні властивості

    [ред.]

    Значення

    [ред.]
    1. те ж саме, що бувальці. ◆ Бував у бувальцях (у буваличах). Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська)
    Синоніми


    Антоніми


    Гіпероніми


    Гіпоніми

    Холоніми

    [ред.]

    Мероніми

    [ред.]

    Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

    [ред.]

    Колокації

    [ред.]

    Прислів'я та приказки

    [ред.]

    Споріднені слова

    [ред.]
    Найтісніша спорідненість

    Етимологія

    [ред.]

    Від ??

    Переклад

    [ред.]
    Список перекладів

    Джерела

    [ред.]