буваличі
Українська
[ред.]Морфологічні та синтаксичні властивості
[ред.]| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | — | бува́личі |
| Р. | — | бува́личів |
| Д. | — | бува́личам |
| З. | — | бува́личі |
| Ор. | — | бува́личами |
| М. | — | бува́личах |
| Кл. | — | бува́личі* |
бу-ва́-ли-чі
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання мн. <ч 4a> за класифікацією А. А. Залізняка); форми однини не використовуються.
Корінь: -бувалич-; закінчення: -і.
Вимова
[ред.]- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- те ж саме, що бувальці. ◆ Бував у бувальцях (у буваличах). Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська)
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми
[ред.]Мероніми
[ред.]Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
[ред.]Колокації
[ред.]Прислів'я та приказки
[ред.]Споріднені слова
[ред.]| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
[ред.]Від ??
Переклад
[ред.]| Список перекладів | |