буваличі

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

відмінок однина множина
Н.  — бува́личі
Р.  — бува́личів
Д.  — бува́личам
З.  — бува́личі
Ор.  — бува́личами
М.  — бува́личах
Кл.  — бува́личі*

бу-ва́-ли-чі

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання мн. <ч 4a> за класифікацією А. А. Залізняка); форми однини не використовуються.

Корінь: -бувалич-; закінчення: .

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. те ж саме, що бувальці. ◆ Бував у бувальцях (у буваличах). Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська)

Синоніми


Антоніми


Гіпероніми


Гіпоніми

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]