будник

Див. також Будник.

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	бу́дник	бу́дники
Р.	бу́дника	бу́дників
Д.	бу́дникові бу́днику	бу́дникам
З.	бу́дника	бу́дників
Ор.	бу́дником	бу́дниками
М.	бу́дникові, бу́днику	бу́дниках
Кл.	бу́днику	бу́дники

бу́д-ник

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -Буд-; суфікс: -ник. Шаблон:отслеживание/не-совпадает-регистр-в-морфемном-разборе

Вимова

 прослухати вимову^{?, файл}

УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. діал. сторож, будочник. ◆ Дорко визирає крізь вікно в ліс, бачить будника, як стоїть біля своєї хати Макогоненко
2. заст. робітник на поташному заводі, на буді. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

сторож, будочник

робітник на поташному заводі, на буді

Джерела

• Словник УЛІФ: будник