будник

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Disambig.svg Див. також Будник.

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. бу́дник бу́дники
Р. бу́дника бу́дників
Д. бу́дникові
бу́днику
бу́дникам
З. бу́дника бу́дників
Ор. бу́дником бу́дниками
М. бу́дникові, бу́днику бу́дниках
Кл. бу́днику бу́дники

бу́д-ник

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -Буд-; суфікс: -ник.Шаблон:отслеживание/не-совпадает-регистр-в-морфемном-разборе

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. діал. сторож, будочник. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Дорко визирає крізь вікно в ліс, бачить будника, як стоїть біля своєї хати Макогоненко
  2. заст. робітник на поташному заводі, на буді. [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

  1. ?
  2. ?

Антоніми

  1. ?
  2. ?

Гіпероніми

  1. ?
  2. ?

Гіпоніми

  1. ?
  2. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

сторож, будочник
робітник на поташному заводі, на буді

Джерела[ред.]