будячок

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	будячо́к	будячки́
Р.	будячка́	будячкі́в
Д.	будячко́ві будячку́	будячка́м
З.	будячо́к	будячки́
Ор.	будячко́м	будячка́ми
М.	будячко́ві будячку́	будячка́х
Кл.	будячку́*	будячки́*

бу-дя-чо́к

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3*b за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -будяч-; суфікс: -ок.

Вимова

• МФА : [bʊdʲɐˈt͡ʃɔk] (одн.), [bʊdʲɐˈt͡ʃkɪ] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Будячок

Будячок

Будячок

Значення

1. зменш.-пестл. до будяк . ◆ З-під жовтого піску, порослого хирлявим будячком, визирають стовбури житла… Олесь Досвітній

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: будячок