бужениця
Українська
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | бужени́ця | — |
| Р. | бужени́ці | — |
| Д. | бужени́ці | — |
| З. | бужени́цю | — |
| Ор. | бужени́цею | — |
| М. | бужени́ці | — |
| Кл. | бужени́це* | — |
бу-же-ни́-ця
Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 5a за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються.
Корінь: -бужен-; суфікс: -иц; закінчення: -я.
Вимова
[ред.]- МФА: [bʊʒeˈnɪt͡sʲɐ]
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]Синоніми
[ред.]Антоніми
[ред.]Гіпероніми
[ред.]Гіпоніми
[ред.]Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
[ред.]Колокації
[ред.]Прислів'я та приказки
[ред.]Споріднені слова
[ред.]| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
[ред.]Від ?
Переклад
[ред.]| Список перекладів | |