булочка

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	бу́лочка	бу́лочки
Р.	бу́лочки	бу́лочок
Д.	бу́лочці	бу́лочкам
З.	бу́лочку	бу́лочки
Ор.	бу́лочкою	бу́лочками
М.	бу́лочці	бу́лочках
Кл.	бу́лочко*	бу́лочки*

бу́-лоч-ка

Іменник жіночого роду, відмінювання 3*a.

Корінь: -бул-; суфікс: -очк; закінчення: -а.

Вимова

• МФА : [ˈbulɔt͡ʃkɐ] (одн.), [ˈbulɔt͡ʃke] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Булочка

Булочка

Булочка

Значення

1. зменшливе до булка 1. ◆ Купи лишень їй кав'яру солоного та булочку, нехай вона поїсть Квітка-Основ'яненко ◆ Як же поїхали на ярмарок, тоді вже і нам дітям привозили якогось гостинця, чи булочку, чи колачики, чи черепляного свистуна, чи яку иншу забавку ◆ …коли въ дверяхъ зъявила ся хлопка и попросила несмѣливо цукорника, абы вымѣнявъ ѣй за два покладки солодку булочку для еѣ хорого Петруся Паны зареготали ся на цѣлу губу. Zori︠a︡. Том 1 1902 26

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: булочка