булька

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	бу́лька	бу́льки
Р.	бу́льки	бу́льок
Д.	бу́льці	бу́лькам
З.	бу́льку	бу́льки
Ор.	бу́лькою	бу́льками
М.	бу́льці	бу́льках
Кл.	бу́лько*	бу́льки*

бу́ль-ка

Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 3*a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -буль-; суфікс: -к; закінчення: -а.

Вимова

• МФА : [ˈbulʲkɐ] (одн.), [ˈbulʲke] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. порожниста, наповнена повітрям водяна і т. ін. кулька; пухир. ◆ Важка мережа тонула в воді, тільки зверху вискакували бульки І. С. Нечуй-Левицький

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

• бульки пускати

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: булька