бунтуватися

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	бунту́юся (-сь)	бунтува́вся, (-всь) бунтува́лася, (-лась)	бунтува́тимуся бунтува́тимусь	—
Ти	бунту́єшся	бунтува́вся, (-всь) бунтува́лася, (-лась)	бунтува́тимешся	бунту́йся
Він Вона Воно	бунту́ється	бунтува́вся, (-всь) бунтува́лася, (-лась) бунтува́лося, (-лось)	бунтува́тиметься	—
Ми	бунту́єм(о)ся (-сь)	бунтува́лися	бунтува́тимем(о)ся (-сь)	бунту́ймося (-сь)
Ви	бунту́єтеся (-сь)	бунтува́лися		бунту́йтеся (-сь)
Вони	бунту́ються	бунтува́лися, (-лись)	бунтува́тимуться	—
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч.	бунту́ючись
Дієприсл. мин. ч.	бунтува́вшись
Пас. дієприкм. теп. ч.	—
Безособова форма	—

бун-ту-ва́-ти-ся

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, зворотне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.

Корінь: -бунт-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти; постфікс: -ся.

Вимова

• МФА: [bʊntʊˈu̯ɑtesʲɐ]
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. недок. те ж саме, що бунтувати 1 ◆ Параскіца — тиха, покірлива, сумирна — починала бунтуватись кожним своїм фібром проти невірної долі М. М. Коцюбинський

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів
Польськаpl: buntować się (pl)

Джерела

• Словник УЛІФ: бунтуватися