бунтуватися

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я бунту́юся (-сь) бунтува́вся, (-всь)
бунтува́лася, (-лась)
бунтува́тимуся
бунтува́тимусь
 —
Ти бунту́єшся бунтува́вся, (-всь)
бунтува́лася, (-лась)
бунтува́тимешся бунту́йся
Він
Вона
Воно
бунту́ється бунтува́вся, (-всь)
бунтува́лася, (-лась)
бунтува́лося, (-лось)
бунтува́тиметься  —
Ми бунту́єм(о)ся (-сь) бунтува́лися бунтува́тимем(о)ся (-сь) бунту́ймося (-сь)
Ви бунту́єтеся (-сь) бунтува́лися бунту́йтеся (-сь)
Вони бунту́ються бунтува́лися, (-лись) бунтува́тимуться  —
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч. бунту́ючись
Дієприсл. мин. ч. бунтува́вшись
Пас. дієприкм. теп. ч.
Безособова форма

бун-ту-ва́-ти-ся

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, зворотне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.

Корінь: -бунт-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти; постфікс: -ся.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. недок. те ж саме, що бунтувати 1 ◆ Параскіца — тиха, покірлива, сумирна — починала бунтуватись кожним своїм фібром проти невірної долі М. М. Коцюбинський

Синоніми


Антоніми


Гіпероніми


Гіпоніми

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів


Джерела[ред.]