бупр
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | бу́пр | бу́при |
Р. | бу́пру | бу́прів |
Д. | бу́прові бу́пру |
бу́прам |
З. | бу́пр | бу́при |
Ор. | бу́пром | бу́прами |
М. | на/у бу́пру | на/у бу́прах |
Кл. | бу́пру* | бу́при* |
бу́пр
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -бупр-.
Вимова[ред.]
- МФА: []
прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- заст. скорочення: будинок примусових робіт. ◆ — Роздеру йому пащеку аж до вух! Нехай тоді беруть мене до бупру… ◆ 1925 р. в Одесі почав діяти Всеукраїнський кабінет з вивчення особи злочинця та злочинності, де під керівництвом начальника Одеського центрального бупру М.І. Воєводи працювали відомі науковці медико-психіатричного напряму О.П. Френкель, Я.М. Коган, Л.А. Юделевич, які проводили систематичні обстеження різних категорій ув’язнених.
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |