буравчик

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	бура́вчик	бура́вчики
Р.	бура́вчика	бура́вчиків
Д.	бура́вчику бура́вчикові	бура́вчикам
З.	бура́вчик	бура́вчики
Ор.	бура́вчиком	бура́вчиками
М.	на/в бура́вчику	на/в бура́вчиках
Кл.	бура́вчику*	бура́вчики*

бу-ра́в-чик

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -бурав-; суфікс: -чик.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. рідк. зменшливе до бурав; свердлик. ◆ Для свердління невеликих отворів користуються буравчиками

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
прізвища: Буравець

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: буравчик