буркіт

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

відмінок однина множина
Н. бу́ркіт  —
Р. бу́ркоту  —
Д. бу́ркоту,
бу́ркотові
 —
З. бу́ркіт  —
Ор. бу́ркотом  —
М. бу́ркоті  —
Кл. бу́ркоте*  —

бу́р-кіт

Іменник, неістота, чоловічий рід (тип відмінювання 1*a за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються.


Корінь: -буркіт-.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. дія за знач. дієсл. буркотати, буркотіти і звуки, утворювані цією дією. ◆ Іноді тут [у домі] як в казані кипить, клекоче, і співи йдуть, і сварки, і так крик та буркіт Свидницький

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]