буркіт
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | бу́ркіт | — |
| Р. | бу́ркоту | — |
| Д. | бу́ркоту, бу́ркотові |
— |
| З. | бу́ркіт | — |
| Ор. | бу́ркотом | — |
| М. | бу́ркоті | — |
| Кл. | бу́ркоте* | — |
бу́р-кіт
Іменник, неістота, чоловічий рід (тип відмінювання 1*a за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються.
Корінь: -буркіт-.
Вимова[ред.]
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- дія за значенням буркотати[[Категорія:Вербальні слова}}]], буркотіти і звуки, утворювані цією дією. ◆ Іноді тут [у домі] як в казані кипить, клекоче, і співи йдуть, і сварки, і так крик та буркіт Свидницький
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
| |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |