буркіт
Українська
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | бу́ркіт | — |
| Р. | бу́ркоту | — |
| Д. | бу́ркоту, бу́ркотові |
— |
| З. | бу́ркіт | — |
| Ор. | бу́ркотом | — |
| М. | бу́ркоті | — |
| Кл. | бу́ркоте* | — |
бу́р-кіт
Іменник, неістота, чоловічий рід (тип відмінювання 1*a за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються.
Корінь: -буркіт-.
Вимова
[ред.]- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- дія за значенням буркотати[[Категорія:Вербальні слова}}]], буркотіти і звуки, утворювані цією дією. ◆ Іноді тут [у домі] як в казані кипить, клекоче, і співи йдуть, і сварки, і так крик та буркіт Свидницький
Синоніми
[ред.]Антоніми
[ред.]Гіпероніми
[ред.]Гіпоніми
[ред.]Усталені словосполучення, фразеологізми
[ред.]Споріднені слова
[ред.]| Найтісніша спорідненість | |
| |
Етимологія
[ред.]Від ??
Переклад
[ред.]| Список перекладів | |