бурмотіти

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я бурмочу́ бурмоа́в бурмоа́тиму  —
Ти бурмо́чеш бурмоа́в
бурмоа́ла
бурмоа́тимеш бурмочи́
Він
Вона
Воно
бурмо́че бурмоа́в
бурмоа́ла
бурмоа́ло
бурмоа́тиме  —
Ми бурмо́чем (бурмо́чемо) бурмоа́ли бурмоа́тимем(о) бурмочі́м(о)
Ви бурмо́чете бурмоа́ли бурмочі́ть
Вони бурмо́чуть бурмоа́ли бурмоа́тимуть  —
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч. бурмочачи́
Дієприсл. мин. ч. бурмоа́вши
Безособова форма бурмочно

бур-мо-ті-ти

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 6c. II. дієвідміна


Корінь: -бурмот-; суфікс: ; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. те ж саме, що бурмотати. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]