буртіль

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	бу́ртіль	бу́ртілі
Р.	бу́ртіля	бу́ртілів
Д.	бу́ртілю бу́ртілеві	бу́ртілям
З.	бу́ртіль	бу́ртілі
Ор.	бу́ртілем	бу́ртілями
М.	бу́ртілі бу́ртілю	бу́ртілях
Кл.	бу́ртілю*	бу́ртілі*

бу́р-тіль

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 2a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -буртіль-.

Вимова

 прослухати вимову^{?, файл}

УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. заст. згорток або пакунок паперу, полотна і т. п. ◆ Одна жінка вкрала буртіль краму. «Словник Грінченка»

Синоніми

1. згорток, пакунок

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
зменш.-пестливі форми: буртик ін. іменники: бурт

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів
Російськаru: сверток