бурунити

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я буруню́ буруни́в
буруни́ла
буруни́тиму  —
Ти буруни́ш буруни́в
буруни́ла
буруни́тимеш буруни́
Він
Вона
Воно
буруни́ть буруни́в
буруни́ла
буруни́ло
буруни́тиме  —
Ми буруни́м (-имо́ буруни́ли буруни́тимем(о) буруні́м(о)
Ви буруни́те буруни́ли буруні́те
Вони буруня́ть буруни́ли буруни́тимуть  —
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч. бурунячи́
Дієприсл. мин. ч. буруни́вши
Безособова форма

бу-ру-ни́-ти

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 4b.

Корінь: -бурун-; суфікс: ; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. рідк. перех. здіймати на воді хвилі, буруни; хвилювати. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Вітер шугав, як навіжений, бурунив воду і сіяв густим, холод ним дощем Ткач
  2. неперех. здійматися хвилями, бурунами. [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2] ◆ Внизу сирени рев і море бурунить П. Г. Тичина

Синоніми

  1. ?
  2. ?

Антоніми

  1. ?
  2. ?

Гіпероніми

  1. ?
  2. ?

Гіпоніми

  1. ?
  2. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів
Список перекладів

Джерела[ред.]