Українська

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	буруню́ся (-сь)	буруни́вся (-сь) буруни́лася (-сь)	буруни́тимуся (-сь)	—
Ти	буруни́шся	буруни́вся (-сь) буруни́лася (-сь)	бурунти́метеся (-сь)	буруни́ся (-сь)
Він Вона Воно	буруни́ться	буруни́вся (-сь) буруни́лася (-сь) буруни́лося (-сь)	буруни́тиметься	—
Ми	буруни́м(о)ся (-мсь)	буруни́лися (-сь)	буруни́тимем(о)ся (-мось)	буруні́м(о)ся, (-і́мось)
Ви	буруни́теся (-сь)	буруни́лися (-сь)		буруні́ться
Вони	буруня́ться	буруни́лися (-сь)	буруни́тимуться	—
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч.	бурунячи́сь
Дієприсл. мин. ч.	буруни́вшись
Безособова форма	—

бу-ру-ни́-ти-ся

Корінь: -бурун-; суфікс: -и; дієслівне закінчення: -ти; постфікс: -ся.

недок., рідк. здійматися хвилями, бурунами. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Важка вода в гнилому морі клекотіла, вирувала, бурунилась Ткач

Найтісніша спорідненість
прикметники: бурунистий дієслова: бурунити

Від ??

Список перекладів