бурунитися
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| теп. ч. | мин. ч. | майб. ч. | наказ. | |
|---|---|---|---|---|
| Я | буруню́ся (-сь) | буруни́вся (-сь) буруни́лася (-сь) | буруни́тимуся (-сь) | — |
| Ти | буруни́шся | буруни́вся (-сь) буруни́лася (-сь) | бурунти́метеся (-сь) | буруни́ся (-сь) |
| Він Вона Воно |
буруни́ться | буруни́вся (-сь) буруни́лася (-сь) буруни́лося (-сь) | буруни́тиметься | — |
| Ми | буруни́м(о)ся (-мсь) | буруни́лися (-сь) | буруни́тимем(о)ся (-мось) | буруні́м(о)ся, (-і́мось) |
| Ви | буруни́теся (-сь) | буруни́лися (-сь) | буруні́ться | |
| Вони | буруня́ться | буруни́лися (-сь) | буруни́тимуться | — |
| Дієприкм. теп. ч. | ||||
| Дієприкм. мин. ч. | ||||
| Дієприсл. теп. ч. | бурунячи́сь | |||
| Дієприсл. мин. ч. | буруни́вшись | |||
| Безособова форма | — | |||
бу-ру-ни́-ти-ся
Дієслово, недоконаний вид, неперехідне, зворотне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 4b.
Корінь: -бурун-; суфікс: -и; дієслівне закінчення: -ти; постфікс: -ся.
Вимова[ред.]
- МФА: [bʊrʊˈnɪtesʲɐ]
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- недок., рідк. здійматися хвилями, бурунами. ◆ Важка вода в гнилому морі клекотіла, вирувала, бурунилась Ткач
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
| |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |
Джерела[ред.]