буфетник
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | буфе́тник | буфе́тники |
| Р. | буфе́тника | буфе́тників |
| Д. | буфе́тникові буфе́тнику |
буфе́тникам |
| З. | буфе́тника | буфе́тників |
| Ор. | буфе́тником | буфе́тниками |
| М. | буфе́тникові, буфе́тнику | буфе́тниках |
| Кл. | буфе́тнику | буфе́тники |
бу-фе́т-ник
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -буфет-; суфікс: -ник.
Вимова[ред.]
- МФА : [bʊˈfɛtnek] (одн.), [bʊˈfɛtneke] (мн.)
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- працівник, що обслуговує буфет (у 2 знач.). [▲ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |