буфетник

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	буфе́тник	буфе́тники
Р.	буфе́тника	буфе́тників
Д.	буфе́тникові буфе́тнику	буфе́тникам
З.	буфе́тника	буфе́тників
Ор.	буфе́тником	буфе́тниками
М.	буфе́тникові, буфе́тнику	буфе́тниках
Кл.	буфе́тнику	буфе́тники

бу-фе́т-ник

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -буфет-; суфікс: -ник.

Вимова

• МФА : [bʊˈfɛtnek] (одн.), [bʊˈfɛtneke] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. працівник, що обслуговує буфет (у 2 знач.). ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: буфетник