Перейти до вмісту

буцкати

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я бу́цкаю бу́цкав бу́цкатиму  —
Ти бу́цкаєш бу́цкав
бу́цкала
бу́цкатимеш бу́цкай
Він
Вона
Воно
бу́цкає бу́цкав
бу́цкала
бу́цкало
бу́цкатиме  —
Ми бу́цкаєм(о) бу́цкали бу́цкатимем(о) бу́цкаймо
Ви бу́цкаєте бу́цкали бу́цкайте
Вони бу́цкають бу́цкали бу́цкатимуть  —
Дієприкм. теп. ч. бу́цкающий
Дієприкм. мин. ч. бу́цкавший
Дієприсл. теп. ч. бу́цкая
Дієприсл. мин. ч. бу́цкав, бу́цкавши
Пас. дієприкм. теп. ч. бу́цкаемый
Пас. дієприкм. мин.
Безособова форма бу́цкаовано

бу́ц-ка-ти

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.

Корінь: -буцка-; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. недок., перех. і без додатка те ж саме, що буцати. ◆ Ходить, як овечка, а буцкає, як баран Матвій Номис

Синоніми


Антоніми


Гіпероніми


Гіпоніми

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів


Джерела[ред.]