буцкати

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	бу́цкаю	бу́цкав	бу́цкатиму	—
Ти	бу́цкаєш	бу́цкав бу́цкала	бу́цкатимеш	бу́цкай
Він Вона Воно	бу́цкає	бу́цкав бу́цкала бу́цкало	бу́цкатиме	—
Ми	бу́цкаєм(о)	бу́цкали	бу́цкатимем(о)	бу́цкаймо
Ви	бу́цкаєте	бу́цкали		бу́цкайте
Вони	бу́цкають	бу́цкали	бу́цкатимуть	—
Дієприкм. теп. ч.	бу́цкающий
Дієприкм. мин. ч.	бу́цкавший
Дієприсл. теп. ч.	бу́цкая
Дієприсл. мин. ч.	бу́цкав, бу́цкавши
Пас. дієприкм. теп. ч.	бу́цкаемый
Пас. дієприкм. мин.	—
Безособова форма	бу́цкаовано

бу́ц-ка-ти

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.

Корінь: -буцка-; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

• МФА: [ˈbut͡skɐte]
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. недок., перех. і без додатка те ж саме, що буцати. ◆ Ходить, як овечка, а буцкає, як баран Матвій Номис

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

Прислів'я та приказки

• ходить, як овечка, а буцкає, як баран

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: буцкати