бучильник
Українська
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | бучи́льник | бучи́льники |
| Р. | бучи́льника | бучи́льників |
| Д. | бучи́льнику бучи́льникові |
бучи́льникам |
| З. | бучи́льник | бучи́льники |
| Ор. | бучи́льником | бучи́льниками |
| М. | на/в бучи́льнику | на/в бучи́льниках |
| Кл. | бучи́льнику* | бучи́льники* |
бу-чи́ль-ник
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -бучиль-; суфікс: -ник.
Вимова
[ред.]- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми
[ред.]Мероніми
[ред.]Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
[ред.]Колокації
[ред.]Прислів'я та приказки
[ред.]Споріднені слова
[ред.]| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
[ред.]Від ??
Переклад
[ред.]| Список перекладів | |