бучильник
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | бучи́льник | бучи́льники |
| Р. | бучи́льника | бучи́льників |
| Д. | бучи́льнику бучи́льникові |
бучи́льникам |
| З. | бучи́льник | бучи́льники |
| Ор. | бучи́льником | бучи́льниками |
| М. | на/в бучи́льнику | на/в бучи́льниках |
| Кл. | бучи́льнику* | бучи́льники* |
бу-чи́ль-ник
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -бучиль-; суфікс: -ник.
Вимова[ред.]
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |