бібка

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	бі́бка	бі́бки
Р.	бі́бки	бі́бок
Д.	бі́бці	бі́бкам
З.	бі́бку	бі́бки
Ор.	бі́бкою	бі́бками
М.	бі́бці	бі́бках
Кл.	бі́бко*	бі́бки*

бі́б-ка

Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 3*a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -біб-; суфікс: -к; закінчення: -а.

Вимова

• МФА : [ˈbʲibkɐ] (одн.), [] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. розм. маленька кулька овечого, козячого, заячого і т. ін. посліду. ◆ Навколо дикої груші зайці, як вівці на тирлі, збили сніг і густо посипали бібками Чорнобривець

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: бібка