бібліотекарка

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	бібліоте́карка	бібліоте́карки
Р.	бібліоте́карки	бібліоте́карк
Д.	бібліоте́карці	бібліоте́каркам
З.	бібліоте́карку	бібліоте́карк
Ор.	бібліоте́каркою	бібліоте́карками
М.	бібліоте́карці	бібліоте́карках
Кл.	бібліоте́карко	бібліоте́карки

біб-лі-о-те́-кар-ка

Іменник, істота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -бібліотекар-; суфікс: -к-; закінчення: -а

Вимова

 прослухати вимову^{?, файл}

УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. жін. ім. до бібліотекар ◆ Сербин був син міської бібліотекарки. Ю. К. Смолич

Споріднені слова

• зменш.-пестливі форми:
• іменники:
• прикметники:
• дієслова:
• прислівники:

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: бібліотекарка