стояти

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	стою́	стоя́в стоя́ла	стоя́тиму	—
Ти	стої́ш	стоя́в стоя́ла	стоя́тимеш	сті́й
Він Вона Воно	стої́ть	стоя́в стоя́ла стоя́ло	стоя́тиме	—
Ми	стої́м( -їмо́)	стоя́ли	стоя́тимем(о)	—
Ви	стоїте́	стоя́ли		сті́йте
Вони	стоя́ть	стоя́ли	стоя́тимуть	—
Дієприкм. теп. ч.	стоячи́й
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч.	стоячи́
Дієприсл. мин. ч.	стоя́вши
Пас. дієприкм. теп. ч.	—
Безособова форма	—

сто-я́-ти

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 5b^.

Корінь: -сто-; суфікс: -я; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

• МФА : [stɔˈjɑte] (одн.), [—] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. ◆ Годівля худоби стоїть добре, а особливо корисно представлялася годівля овець із тонким руном та коней Джерело — Kubanshchyna ĭ kubansʹki ukraïnt︠s︡i, Volodymyr Mykhaĭlovych Hnati͡uk, 1920.

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

• стоїть мов укопаний
• стояти стіною
• стояти на своєму
• стояти над безоднею
• стояти на низькому старті
• стояти на шельваху
• стояти на точці зору

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів
Англійськаen: stand (en) Німецькаde: stehen (de)

Джерела

• Словник УЛІФ: стояти