бідкуватися

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я бідку́юся (-сь) бідкува́вся, (-всь)
бідкува́лася, (-лась)
бідкува́тимуся
бідкува́тимусь
 —
Ти бідку́єшся бідкува́вся, (-всь)
бідкува́лася, (-лась)
бідкува́тимешся бідку́йся
Він
Вона
Воно
бідку́ється бідкува́вся, (-всь)
бідкува́лася, (-лась)
бідкува́лося, (-лось)
бідкува́тиметься  —
Ми бідку́єм(о)ся (-сь) бідкува́лися бідкува́тимем(о)ся (-сь) бідку́ймося (-сь)
Ви бідку́єтеся (-сь) бідкува́лися бідку́йтеся (-сь)
Вони бідку́ються бідкува́лися, (-лись) бідкува́тимуться  —
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч. бідку́ючись
Дієприсл. мин. ч. бідкува́вшись
Пас. дієприкм. теп. ч.
Безособова форма

бід-ку-ва’-ти-ся

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, зворотне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.

Корінь: -бід-; суфікси: -ува; дієслівне закінчення: -ти; постфікс: -ся.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. рідк. те ж саме, що бідкатися. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ — А я так бідкуюся — чи вже вони поїхали, чи й досі ні

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

бідкатися


Джерела[ред.]