Українська

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	білю́ся (-сь)	біли́вся (-сь) біли́лася (-сь)	біли́тимуся (-сь)	—
Ти	біли́шся	біли́вся (-сь) біли́лася (-сь)	білти́метеся (-сь)	біли́ся (-сь)
Він Вона Воно	біли́ться	біли́вся (-сь) біли́лася (-сь) біли́лося (-сь)	біли́тиметься	—
Ми	біли́м(о)ся (-мсь)	біли́лися (-сь)	біли́тимем(о)ся (-мось)	білі́м(о)ся, (-і́мось)
Ви	біли́теся (-сь)	біли́лися (-сь)		білі́ться
Вони	біля́ться	біли́лися (-сь)	біли́тимуться	—
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч.	білячи́сь
Дієприсл. мин. ч.	біли́вшись
Безособова форма	—

бі-ли́-ти-ся

Корінь: -біл-; суфікс: -и; дієслівне закінчення: -ти; постфікс: -ся.

пасивний до білити 1.^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Прихорошується [місто] до Першого травня. Фарбується, білиться, миється… Остап Вишня
ставати білим внаслідок дії сонця і води.^{[≈ 2]}^{[≠ 2]}^{[▲ 2]}^{[▼ 2]} ◆ За зеленими вербами, на траві білиться три шматки полотна І. С. Нечуй-Левицький
чисто вмиватися. ^{[≈ 3]}^{[≠ 3]}^{[▲ 3]}^{[▼ 3]} ◆ Встала дівчина раненько, білилася біленько П. П. Чубинський
1. покривати обличчя білилами. ◆ [Галя:] Наталя й Аделя мов побожеволіли: миються, біляться, малюються, зодягаються, чепуряться… Кротевич

Найтісніша спорідненість

Від ??

білити

ставати білим внаслідок дії сонця і води

чисто вмиватися

покривати обличчя білилами