білитися

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я білю́ся (-сь) біли́вся (-сь)
біли́лася (-сь)
біли́тимуся (-сь)  —
Ти біли́шся біли́вся (-сь)
біли́лася (-сь)
білти́метеся (-сь) біли́ся (-сь)
Він
Вона
Воно
біли́ться біли́вся (-сь)
біли́лася (-сь)
біли́лося (-сь)
біли́тиметься  —
Ми біли́м(о)ся (-мсь) біли́лися (-сь) біли́тимем(о)ся (-мось) білі́м(о)ся, (-і́мось)
Ви біли́теся (-сь) біли́лися (-сь) білі́ться
Вони біля́ться біли́лися (-сь) біли́тимуться  —
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч. білячи́сь
Дієприсл. мин. ч. біли́вшись
Безособова форма

бі-ли́-ти-ся

Дієслово, недоконаний вид, неперехідне, зворотне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 4b.

Корінь: -біл-; суфікс: ; дієслівне закінчення: -ти; постфікс: -ся.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. пасивний до білити 1.[≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Прихорошується [місто] до Першого травня. Фарбується, білиться, миється… Остап Вишня
  2. ставати білим внаслідок дії сонця і води.[≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2] ◆ За зеленими вербами, на траві білиться три шматки полотна І. С. Нечуй-Левицький
  3. чисто вмиватися. [≈ 3][≠ 3][▲ 3][▼ 3] ◆ Встала дівчина раненько, білилася біленько П. П. Чубинський
    1. покривати обличчя білилами. ◆ [Галя:] Наталя й Аделя мов побожеволіли: миються, біляться, малюються, зодягаються, чепуряться… Кротевич

Синоніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?

Антоніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?

Гіпероніми

Гіпоніми

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

білити
ставати білим внаслідок дії сонця і води
чисто вмиватися
покривати обличчя білилами

Джерела[ред.]