біловус
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | білову́с | білову́си |
Р. | білову́са | білову́сів |
Д. | білову́сові білову́су |
білову́сам |
З. | білову́с | білову́си |
Ор. | білову́сом | білову́сами |
М. | на/у білову́су | на/у білову́сах |
Кл. | білову́су* | білову́си* |
бі-ло-ву́с
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -біловус-.
Вимова[ред.]
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- той, хто має світлі або сиві вуса ◆ Де ти бавиш, біловусе, де, мій ясний світе?
- бот. бур'янова злакова рослина, яка росте в полі й на луках ◆ Лука була вкрита біловусом, щучником дернистим та мітлицею звичайною
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |