в'язати

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я в’яжу́ в’яза́в
в’яза́ла
в’яза́тиму  —
Ти в’я́жеш в’яза́в
в’яза́ла
в’язатимеш в’яжи́
Він
Вона
Воно
в’я́же в’яза́в
в’яза́ла
в’яза́ло
в’яза́тимете  —
Ми в’я́жем(о) в’яза́ли в’язатимемо в’яжі́м(о)
Ви в’я́жете в’яза́ли в’яжі́ть
Вони в’я́жуть в’яза́ли в’яза́тимуть  —
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч. в’яза́вши
Дієприсл. теп. ч. в’я́жучи
Пас. дієприкм. мин. в’я́заний
Безособова форма в’язано

в’я-за́-ти

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 6c.

Корінь: -в’яз-; суфікс: ; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. у що, чим і без додатка. з'єднувати, скріплювати що-небудь, обвиваючи мотузкою і т. ін.; зв'язувати. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ немає прикладів застосування.
    1. з ким - чим і без додатка, перен. єднати, сполучати. [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2] ◆ немає прикладів застосування.
    2. прив'язувати до чого-небудь. [≈ 3][≠ 3][▲ 3][▼ 3] ◆ немає прикладів застосування.
    3. у що і без додатка. поклавши що-небудь на хустку, скатертину і т. ін., з'єднувати їхні кінці у вузол; зав'язувати. [≈ 4][≠ 4][▲ 4][▼ 4]
  2. обвивати мотузкою руки або ноги, позбавляючи кого-небудь свободи руху; зв'язувати. [≈ 5][≠ 5][▲ 5][▼ 5]
    1. перен. позбавляти можливості вільно, самостійно діяти. [≈ 6][≠ 6][▲ 6][▼ 6] ◆ Покайтеся перед Богом за дошлюбні зв’язки перед священиком, якому дарована влада «в’язати і відпускати» людям гріхи (Ін. 20, 22-23; 1 Ін. 1, 9), і потім знову бережіть себе в чистоті для вашої другої половини, освятивши свій шлюб таїнством вінчання. https://zhogoli.com.ua/images/zhurnal/Svitlo17.pdf
  3. плести що-небудь спицями, гачком і т. ін. [≈ 7][≠ 7][▲ 7][▼ 7] ◆ немає прикладів застосування.
  4. також без додатка, мед. утворювати з білками тканин організму нерозчинні сполуки, припиняючи запальні процеси. [≈ 8][≠ 8][▲ 8][▼ 8] ◆ немає прикладів застосування.
  5. також без додатка, спец. мати властивість склеювати, скріплювати тверді матеріали (про розчин вапна, цементу і т. ін.) [≈ 9][≠ 9][▲ 9][▼ 9] ◆ немає прикладів застосування.
  6. скріплювати дерев'яні частини будівлі врубуванням. [≈ 10][≠ 10][▲ 10][▼ 10] ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

з'єднувати, скріплювати що-небудь, обвиваючи мотузкою і т. ін.
єднати, сполучати
прив'язувати до чого-небудь
поклавши що-небудь на хустку, скатертину і т. ін., з'єднувати їхні кінці у вузол
обвивати мотузкою руки або ноги, позбавляючи кого-небудь свободи руху
позбавляти можливості вільно, самостійно діяти
плести що-небудь спицями, гачком
утворювати з білками тканин організму нерозчинні сполуки, припиняючи запальні процеси
мати властивість склеювати, скріплювати тверді матеріали
скріплювати дерев'яні частини будівлі врубуванням

Джерела[ред.]