важіль
Українська[ред.]
Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | ва́жіль | ва́желі |
Р. | ва́желю | ва́желів |
Д. | ва́желеві ва́желю |
ва́желям |
З. | ва́жіль | ва́желі |
Ор. | ва́желем | ва́желями |
М. | ва́желю | ва́желях |
Кл. | ва́желю* | ва́желі* |
ва́-жіль
Іменник, неістота, чоловічий рід (тип відмінювання 2*a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: --
Вимова[ред.]
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- фіз. простий механізм для зрівноважування більшої сили меншою ◆ немає прикладів застосування.
- техн. найпростіше знаряддя у вигляді стрижня, що може обертатися навколо нерухомої точки опори і служить для піднімання, підважування чого-небудь, зрівноважуючи більшу силу за допомогою меншої ◆ немає прикладів застосування.
- техн. деталь машини у вигляді стрижня з ручкою для регулювання чого-небудь ◆ немає прикладів застосування.
- перен. засіб, яким можна надати дії, сприяти розвитку чого-небудь або пожвавити, підсилити діяльність кого-, чого-небудь ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
- зменш.-пестливі форми:
- іменники:
- прикметники:
- дієслова:
- прислівники:
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |
|