валюка
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | валю́ка | валю́ки |
Р. | валю́ки | валю́к |
Д. | валю́ці | валю́кам |
З. | валю́ку | валю́к |
Ор. | валю́кою | валю́ками |
М. | на/у валю́ці | на/у валю́ках |
Кл. | валю́ко | валю́ки |
ва-лю́-ка
Іменник, істота, I відміна (тип відмінювання 3*a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -валюк-; закінчення: -а.
Вимова[ред.]
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- діал. ледащо. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |