ванькир

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

відмінок однина множина
Н. ваньки́р ваньки́ри
Р. ваньки́ра ваньки́рів
Д. ваньки́рові
ваньки́ру
ваньки́рам
З. ваньки́р ваньки́ри
Ор. ваньки́ром ваньки́рами
М. на/у ваньки́ру на/у ваньки́рах
Кл. ваньки́ру* ваньки́ри*

вань-ки́р

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -ванькир-.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. розм. бічна кімнатка, відокремлена від великої кімнати (світлиці), яка є спальнею і дитячою кімнатою ◆ Річард, увійшовши, засунув завісу, що відділяє ванькир від хати. Леся Українка ◆ Кімната, на яку вказав йому Рідке, була кімнатою тільки з назви. По суті це було щось на зразок ванькира, чи комори з одним... віконцем вгорі. І. Вільде, «На порозі» ◆ Жила-була: ходила на базар, / по поликах водила прошви карі, / корову одлучала од отари / і ввечері, коли чадний ліхтар / ванькир освітлював — місила свиням / полову житню й білі буряки. В. Стус


Синоніми[ред.]

  1. валькір, валькир, алькир, алкир, альков

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

див. алькир

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]