ванькир
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | ваньки́р | ваньки́ри |
| Р. | ваньки́ра | ваньки́рів |
| Д. | ваньки́реві ваньки́ру |
ваньки́рам |
| З. | ваньки́р | ваньки́ри |
| Ор. | ваньки́ром | ваньки́рами |
| М. | на/у ваньки́ру | на/у ваньки́рах |
| Кл. | ваньки́ру* | ваньки́ри* |
вань-ки́р
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -ванькир-.
Вимова[ред.]
- МФА : [ʋɐnʲˈkɪr] (одн.), [ʋɐnʲˈkɪre] (мн.)
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- розм. бічна кімнатка, відокремлена від великої кімнати (світлиці), яка є спальнею і дитячою кімнатою. [≈ 1] ◆ Річард, увійшовши, засунув завісу, що відділяє ванькир від хати. Леся Українка ◆ Кімната, на яку вказав йому Рідке, була кімнатою тільки з назви. По суті це було щось на зразок ванькира, чи комори з одним… віконцем вгорі. Вільде, «На порозі» ◆ Жила-була: ходила на базар, / по поликах водила прошви карі, / корову одлучала од отари / і ввечері, коли чадний ліхтар / ванькир освітлював — місила свиням / полову житню й білі буряки. Стус
Синоніми
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
| |
Етимологія[ред.]
Див. алькир
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |